Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Ілюстратори дитячих книжок

 

 
 

Веселковий пензлик українського художника-ілюстратора Костянтина Лавра

 

Grey_line

 

У сучасному суспільстві особливо гостро постають проблеми виховання юних громадян України, які володіють цілісним світобаченням, науковим світоглядом, високими моральними цінностями.
    Відповідно Закону України «Про культуру», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про освіту» перед бібліотеками країни поставлено завдання посилення різноманітних напрямків роботи, спрямованих на формування інтелектуального потенціалу дітей — майбутнього української нації.
    Сьогодні співробітники бібліотек для дітей м. Києва розробляють ефективні науково-обґрунтовані рекомендації, які націлені на розширення доступу користувачів до джерел інформації, популяризацію української та світової літератури, розвиток інтересу дитини до читання.
    Важливу роль у справі естетичного виховання дітей, залучення їх до книги мають культурно-мистецькі заходи, присвячені творчості найкращих вітчизняних та зарубіжних художників-графіків, які засобами образотворчого мистецтва допомагають читачам краще зрозуміти цінність художньої літератури. Завдяки ілюстраціям у дітей починається знайомство з літературними персонажами і розвивається самостійне образне мислення.
    З метою естетичного виховання дітей, пробудження у них інтересу до читання Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва підготувала для організаторів дитячого читання бібліографічний нарис «Веселковий пензлик», присвячений 50-річчю від дня народження відомого українського художника-ілюстратора Костянтина Тихоновича Лавра, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка.
    Бібліографічний нарис включає статтю про творчість видатного графіка; анотований список дитячих книжок, ілюстрований К. Лавром на замовлення українських видавництв.
    Запитання, підготовлені за матеріалами статті «Видатний майстер пензля — Костянтин Лавро», допоможуть організаторам дитячого читання, краще дізнатися про рівень засвоєння дітьми інформації про діяльність популярного ілюстратора дитячих книжок.
    Для демонстрації ролі художника-графіка як співавтора дитячої книги у бібліографічному нарисі представлені кращі малюнки дітей-читачів київських бібліотек, які були підготовлені під час їх самостійної, творчої роботи з книжковою ілюстрацією.
    Бібліографічний нарис має сприяти цілеспрямованому впливу на дітей, формувати у них естетичне сприйняття ілюстрацій сучасних українських художників-графіків, як особливий жанр образотворчого мистецтва.

ВИДАТНИЙ МАЙСТЕР ПЕНЗЛЯ — КОСТЯНТИН ЛАВРО
    11 березня 2011 р. Костянтин Тихонович Лавро, талановитий український художник-ілюстратор відсвяткував свій 50-річний ювілей. Минулого року держава відзначила його творчість найвищою культурно-мистецькою нагородою.

Костянтин Лавро був удостоєний звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка за серію ілюстрацій до творів класиків вітчизняної літератури та монументальні розписи на тему українських народних казок у Київському Державному академічному театрі ляльок.

    Кость Лавро, як він зазвичай підписується на своїх малюнках, народився в 1961 р. під Диканькою на Полтавщині. Хлопчик з дитинства захоплювався малюванням і мріяв стати професійним художником. Згадуючи дитячі роки, Кость розповів в інтерв'ю, що він «кожного вечора малював олівцем на дверях» нову «картину». Згодом вчителі підказали його батькам віддати обдаровану дитину в спеціалізовану художню школу [3, с. 6].

    У 1979 р. Костянтин Лавро закінчив Республіканську середню художню школу ім. Т. Г. Шевченка в Києві і був призваний до армії. Після завершення військової служби Кость вирішив продовжити навчання на факультеті графіки в Українському поліграфічному інституті у місті Львові.
    Значний вплив на творчість Костянтина Лавра мали художники Феодосій Гуменюк та Іван Остафійчук, яких він вважає своїми вчителями [4, с. 17]. Молодому митцю особливо імпонували їх графічні малюнки, які привертали увагу вмілим поєднанням елементів давніх українських традицій зі стильовим напрямком модерна. Близькими до творчості Лавра стали картини Феодосія Максимовича Гуменюка, які висвітлювали історичне минуле України («Козак Мамай», «Сивий гетьман», «Гетьмани Полтавської криниці»), а також майстерно виконані ілюстрації до книжки-картинки Марії Пригари «Козак Голота» [1, с. 611].
    У 1988 р. Кость Лавро одержав вищу освіту і влаштувався на роботу в дитячий журнал «Барвінок». Він деякий час працював на посаді художнього редактора. Пізніше, протягом двох років, Лавро займався художнім оформленням обкладинок книжок та малюванням ілюстрацій для дорослих читачів журналу «Дніпро», популярного серед української інтелігенції. У цей же час він активно співпрацював з редакцією дитячого журналу «Соняшник».
    Слід відзначити, що українська школа ілюстраторів виникла на території України з незапам'ятних часів і досягла розквіту в добу Київської Русі. Про технічну майстерність безіменних ілюстраторів, високий художній рівень виконання малюнків свідчать книжкові мініатюри Остромирового Євангелія (1056-1057 рр.), найдавнішої пам'ятки слов'янської писемності.
    До наших часів збереглися раритетні церковні видання, ілюстровані талановитими виконавцями, які вміло поєднували міські традиції з європейськими стилями мистецтва.
Визначною літературною пам'яткою в Україні є Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.), яке прикрашено високохудожніми заставками і яскравими мініатюрами. У 2011 р. в Україні відзначатимуть 450-річчя з часу написання Пересопницького Євангелія українською мовою.

З історії мистецтва оформлення книжок відомо, що протягом століть ілюстраціям надавали важливе значення, адже яскраві малюнки були єдиним ефективним засобом розкриття текстової інформації для малограмотних читачів. Ілюстрації, виконані в своєрідній образотворчій інтерпретації, не тільки супроводжували текст літературних творів, але й в значній мірі доповнювали його, розкриваючи основну сюжетну канву.
    Слово «ілюстрація» перекладається з латинського дієслова як «illustrare» — живий опис, наочне зображення. Ілюстраторами називають художників, які створюють малюнки до тексту книжок. З часом ілюстрація відокремилася в жанрову різновидність мистецтва — книжкову графіку.
    Сучасні українські графіки опанували багату спадщину митців минулих століть. Численні ілюстрації на історичну тематику свідчать про те, що вони були добре ознайомлені з творчістю таких талановитих граверів доби українського бароко (кінця XVII ст.–середини XVIII ст.) як Л. Тарасевич, О. Тарасевич, І. Мирський, Н. Зубрицький, Г. Левицький.
    У ХІХ ст. значний внесок в розвиток української ілюстрації зробили видатні українські художники — Т. Шевченко, К. Трутовський, О. Сластьон.
    У ХХ ст. ілюстрації відомих українських художників І. Їжакевича, В. Касіяна, М. Дерегуса, О. Куль­чицької, В. Литвиненка, С. Адамовича, О. Данченка, Г. Якутовича та багатьох інших митців відзначалися різноманітністю художніх стилів, органічним взаємозв'язком з літературними текстами.
    Слід відзначити, що в мистецтві книжкової графіки першої третини ХХ ст. простежується постійна взаємодія інтернаціонального і національного, загального і традиційного бачення.
    У 70-ті роки ХХ ст. у багатьох вітчизняних виданнях дитячої літератури текст і ілюстрації розглядалися як органічне ціле. За думкою митців такий синтез мав краще впливати на розвиток дитини, формуючи у неї позитивне ставлення до навколишнього світу.
    У 90-ті роки ХХ ст. процес становлення незалежної Української держави та історичні зміни, що відбувалися в українському суспільстві вочевидь вплинули на творчість вітчизняних художників-ілюстраторів. Митці почали звертатися до історичних подій козацької доби і відтворювати їх у своїх малюнках. У цей час художники опановують мистецтво українського бароко, звертаючи увагу на ікони, витвори народних ремесел. Вони відкривають для себе непересічні цінності українського бароко, поєднуючи його з новітніми загальноєвропейськими художніми течіями — модерном, символізмом, неопримітивізмом, футуризмом, реалізмом, сюрреалізмом, Ар деком, неокласикою [2, с. 150].
    Значний вплив на творчість молодих українських художників-ілюстраторів мав новий стильовий напрямок «неоромантизму», який сприяв створенню дитячих ілюстрацій, сповнених чарівності, красоти і доброти.
    Безперечно, різні стильові напрямки, які панували в українському мистецтві ХХ століття вплинули й на творчість молодого художника-ілюстратора К. Лавра.
    Після закінчення інституту графік почав активно працювати з різними українськими видавництвами, які друкували літературу для дітей. Талановитий митець успішно займався художнім оформленням дитячих книжок, шукаючи свій особистий шлях у мистецтві з притаманним йому властивим стилем.
    У 90-ті рр. ХХ ст. Костянтин Тихонович Лавро підготував серію ілюстрацій для відомих українських видавництв «Свенас», «Криниця», «Довіра», «Грайлик», які періодично друкували різноманітні твори для дітей молодшого віку і школярів.
    Обдарований ілюстратор підготував понад десятка видань з оригінальними малюнками для видавництва «Криниця», яке з 1998 р. розпочало активно працювати у книговидавничій сфері України. Значним доробком видавництва «Криниця» став випуск популярної серії для дітей — «Театр вдома» і «Мої найперші книжечки», які відрізнялися високим рівнем художнього оформлення.
    Успіх більшості видань для дітей пояснювався плідною співпрацею двох обдарованих митців — Леоніда Івановича Андріївського, директора видавництва «Криниця», відомого народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і молодого ілюстратора К. Лавра, який певний час працював на посаді головного художника в цьому ж видавництві.
    У серію «Театр вдома» увійшли популярні твори світової класики для дітей. Примітно, що інсценізація цих книжок була здійснена двома мовами — українською та англійською. Серед видань серії «Театр вдома», заслуговує на увагу художнє оформлення казок Шарля Перро «Попелюшка — Cinderella» і Уолта Діснея «Піноккіно — Pinokkino». Сторінки цих книжок були майстерно ілюстровані Костем Лавром.
    У 2000 р. видавництво «Криниця» підготувало новий переказ казки «Білосніжка і семеро гномів» за відомим мультфільмом Уолта Діснея. Яскравим доповненням тексту стали ілюстрації Костянтина Лавра, які вражали багатством барвистої палітри.
    Талановитий художник у властивому для нього стилі підготував оригінальні ілюстрації до популярних українських народних казок: «Колобок», «Курочка ряба», «Ріпка», «Лисиця та Журавель», «Пан Коцький», «Кирило Кожум'яка», «Солом'яний бичок», «Рукавичка». Ці видання були надруковані видавництвом «Криниця» в серії «Мої найперші книжечки».

 

   

Слід відзначити, що видання серії українських народних казок «Мої найперші книжечки» супроводжувалися надзвичайно цікавими анотаціями, складеними Тетяною Василівною Майданович, літературним редактором видавництва «Криниця».
    У своїх поетичних зверненнях до дітей, талановита поетеса Т. Майданович не тільки коротко розповідала про сюжет популярних казок, але й вчила маленьких читачів загальнолюдським моральним цінностям, які в наш складний час мають протистояти негативним явищам сучасності.
    Завдяки літературним анотаціям Т. Майданович діти починають краще розуміти, що «тільки гуртом можна справитися з важкою справою» (казка «Ріпка), «добрим героям допомагають лісові звірі чи домашні тварини» (казка «Солом'яний бичок»), а «гнів і образи доводиться долати нам усім...» (казка «Кирило Кожум'яка»), що «коли щось чуже знайдеш — та його потрібно віддати» (казка «Рукавичка»).
    У книжечках для дітей видавництва «Криниця» вдало поєднується текст творів, змістовні анотації та чудові кольорові малюнки, виконанні талановитим художником Костянтином Лавром. Ілюстратору дитячих книжок вдалося глибоко проникнути в зміст художніх творів і створити оригінальні пластичні образи на основі прочитаного тексту.

 

    Кость Лавро виявив себе вмілим художником-анімалістом. У своїх малюнках він майстерно передає рухи тварин — лисенят, ведмежат, вовченят, гусенят, вміло зображує їх характерні «звички». Для надання звірятам особливої виразності, підкреслення у них певного настрою, ілюстратор звертає особливу увагу на виконання очей. Завдяки чудовому художньому дару Костянтину Лавро вдається перетворити звичайних звірів на казкових героїв. На сторінках видань українських народних казок читачі спостерігають за поведінкою здивованого кота «пана Коцького», хитрої рудої лисиці і простодушного зайця. Такий прийом Кость Лавро застосовує невипадково, адже вважає, що створені ним анімалістичні образи мають передавати дітям почуття ідеальної гармонії світу і добра.

 

    Ілюстратор майстерно виконав ма­люнки із зображеннями котика, лисиці і півника, які одягнуті в народне українське вбрання. Події казки відбуваються у типовій сільській хатинці, на природі з типовим українським пейзажем.
    Для посилення виразності образів героїв Кость Лавро надає велике значення декоративності кольо­рів, які відразу привертають увагу читачів. У манері, близькій до оформлення аркушів у старовинних українських виданнях ілюстратор розміщує текст казки в овальні медальйони, які ефектно обрамляє дубовими гілками.
    Книжка «Котик та півник» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» була нагороджена другою премією в номінації «Дитяче свято» на національному конкурсі «Книга року-2001».
    Успіх дитячої книжки «Котик та півник» на вітчизняному видавничому ринку привабив увагу найві­домішого американського видавництва «Альфред Кнопф» (Нью-Йорк), яке купило авторські права і надрукувало англомовну версію тиражем близько 30 тисяч примірників. З цим виданням ознайомилися діти Швейцарії, Норвегії, Франції і навіть Японії.

 

 

 

У 1997 р. Кость Лавро підготував для видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» серію оновлених ілюстрацій до дитячої книжки «Пан Коцький», яка відразу завоювала серця численних шанувальників серед дітей та їх батьків.
    У 2006 р. в українських книгарнях з'явилося друге, доопрацьоване видання книжки «Пан Коцький» з самобутніми мальовничими малюнками К. Лавра. В сюжетних композиціях ілюстрацій читач знов зустрічає кота у старих шарварках з латочкою на коліні, милу лисичку-молодичку у народному українському вбранні з розкішним намистом на шиї.
    Всі інші персонажі української народної казки також представлені читачам в яскравому народному одязі. Автор ілюстрацій вміло передає в малюнках почуття страху переляканих звірів, які почули від зайця-боягуза про надзвичайну силу пана Коцького і його бажання їх розірвати. Проте, незважаючи на подальші трагіко-кумедні події, звірі — вовк, ведмідь і дикий кабан не виглядають страшними звірами, вони лише викликають співчуття у маленьких читачів.
    Закоханість ілюстратора в українське народне мистецтво відчувається не тільки в традиційному одязі головних персонажів, але й в дрібних побутових деталях, які розміщуються поруч з центральною сюжетною композицією. На сторінках дитячих книжок читач звертає увагу на мініатюрні керамічні горщики, мисочки та інший посуд, характерний для сільського побуту; милується затишними хатками-мазанками і чарівним сільським пейзажем з розкішними садовими деревами усіяними соковитими плодами.
    Однією з найкращих робіт Костянтина Лавра стала серія ілюстрацій до третього, доповненого видання популярної книжки «Українська Абетка» (1999 р.).
    З часу першого друку «Абетки» в 1992 р. книга була значно доповнена віршами українських пись­мен­ників, а також новими оригінальними ілюстраціями Костянти

 

Однак Костянтин Лавро мріяв виявити свої художні здібності не тільки в ілюстраціях до книжок, але й в інших жанрах образотворчого мистецтва. Йому пощастило прийняти участь в оформленні інтер'єрів Київського Державного академічного театру ляльок. За мотивами популярних народних казок художник виконав оригінальні композиції в техніці фрески у властивому для нього стилі. Завдяки новаторському підходу до монументальних розписів, талановитий митець надав популярним сюжетам з українських народних казок самобутні риси, які набули особливого звучання на просторих площах Київського Державного академічного театру ляльок, і викликають захоплення у маленьких глядачів.
    Плідна робота Костянтина Лавра була високо оцінена державою. У 2010 р. видатного митця відзначили званням лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка за серію ілюстрацій до численних видань дитячої літератури і монументальний розпис найпопулярнішого театру української дітвори — Театру ляльок.
    Кость Лавро зробив значний внесок у розвиток українського образо­творчого мистецтва як художник-ілюстратор. Його малюнки в книжках для дітей вирізняються оригінальністю художнього рішення, майстерністю виконання, вільною імпровізацією і значною повагою до найкращих традицій українського народного мистецтва.

 

 

 

П’ятірка найкращих дитячих ілюстраторів України

Мабуть, багатьом із нас в дитинстві книжки подобались саме за їх чудові ілюстрації. Чарівна сила художника може як прищепити любов до книжки, так і навпаки, відштовхнути. Не всім вистачає таланту, аби творити на втіху дитині та по-справжньому насолоджуватись своєю працею. Мабуть для цього самим треба бути трішки дітьми, з їх щирістю та безпосередністю. Саме слово “ілюстрація” з латинського перекладається як “освітлення”. То хто ж ті найкращі художники, які у темряві освітлюють юним читачам шлях до дитячої книги?

Владислав Єрко

 

 

Владислав Єрко український художник-ілюстратор, переможець багатьох художніх та книжкових виставок, володар численних нагород, найбільш відомий своєю співпрацею з дитячим видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Проілюстрована ним «Снігова королева» Ганса Христіана Андерсена завоювала гран-прі на всеукраїнському конкурсі «Книжка року – 2000», титул «Найкраща дитяча книга – 2006» у США, медаль Фонду Андерсена та чимало інших нагород. У 2004 році книжка «Казки Туманного Альбіону» оформлена художником отримала нагороду як «Книжка року-2003». Казкові ілюстрації Єрко це дивовижний всесвіт, який вабить та чарує. Його роботи можна роздивлятися годинами, адже вони сповнені яскравих деталей, які одразу можна не помітити. Дитячі книги проілюстровані художником заохочують дітей до читання, розвивають уяву та дарують задоволення від людської творчості.

 

Євгенія Гапчинська

 

На сьогодні Євгенія Гапчинська – це популярна живописця, яка вважається найдорожчою серед сучасних українських художників. Її стиль, мабуть, найближче підходить дітям, адже роботи Гапчинської дуже добрі, трішки наївні та щирі. Кожного року художниця робить чимало нових виставок в Україні та закордоном. Її роботи зберігаються в європейських музеях і приватних колекціях найвідоміших людей. У 2008 році Укрпошта вела у обіг марки «Знаки зодіаку» авторства Євгенії Гапчинської, які неодмінно мають бути у колекціях маленьких філателістів. Найвідоміші ілюстрації дитячих книг художниці це – «Аліса в країні чудес» Льюіса Керрола (видавництво «Фоліо»), «Ліза та її сни» Івана Малковича (видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Невдовзі «Укранімафільм» готує випустити мультик з її персонажами.На сьогодні Євгенія Гапчинська – це популярна живописця, яка вважається найдорожчою серед сучасних українських художників. Її стиль, мабуть, найближче підходить дітям, адже роботи Гапчинської дуже добрі, трішки наївні та щирі. Кожного року художниця робить чимало нових виставок в Україні та закордоном. Її роботи зберігаються в європейських музеях і приватних колекціях найвідоміших людей. У 2008 році Укрпошта вела у обіг марки «Знаки зодіаку» авторства Євгенії Гапчинської, які неодмінно мають бути у колекціях маленьких філателістів. Найвідоміші ілюстрації дитячих книг художниці це – «Аліса в країні чудес» Льюіса Керрола (видавництво «Фоліо»), «Ліза та її сни» Івана Малковича (видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Невдовзі «Укранімафільм» готує випустити мультик з її персонажами.На сьогодні Євгенія Гапчинська – це популярна живописця, яка вважається найдорожчою серед сучасних українських художників. Її стиль, мабуть, найближче підходить дітям, адже роботи Гапчинської дуже добрі, трішки наївні та щирі. Кожного року художниця робить чимало нових виставок в Україні та закордоном. Її роботи зберігаються в європейських музеях і приватних колекціях найвідоміших людей. У 2008 році Укрпошта вела у обіг марки «Знаки зодіаку» авторства Євгенії Гапчинської, які неодмінно мають бути у колекціях маленьких філателістів. Найвідоміші ілюстрації дитячих книг художниці це – «Аліса в країні чудес» Льюіса Керрола (видавництво «Фоліо»), «Ліза та її сни» Івана Малковича (видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Невдовзі «Укранімафільм» готує випустити мультик з її персонажами.На сьогодні Євгенія Гапчинська – це популярна живописця, яка вважається найдорожчою серед сучасних українських художників. Її стиль, мабуть, найближче підходить дітям, адже роботи Гапчинської дуже добрі, трішки наївні та щирі. Кожного року художниця робить чимало нових виставок в Україні та закордоном. Її роботи зберігаються в європейських музеях і приватних колекціях найвідоміших людей. У 2008 році Укрпошта вела у обіг марки «Знаки зодіаку» авторства Євгенії Гапчинської, які неодмінно мають бути у колекціях маленьких філателістів. Найвідоміші ілюстрації дитячих книг художниці це – «Аліса в країні чудес» Льюіса Керрола (видавництво «Фоліо»), «Ліза та її сни» Івана Малковича (видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Невдовзі «Укранімафільм» готує випустити мультик з її персонажами.На сьогодні Євгенія Гапчинська – це популярна живописця, яка вважається найдорожчою серед сучасних українських художників. Її стиль, мабуть, найближче підходить дітям, адже роботи Гапчинської дуже добрі, трішки наївні та щирі. Кожного року художниця робить чимало нових виставок в Україні та закордоном. Її роботи зберігаються в європейських музеях і приватних колекціях найвідоміших людей. У 2008 році Укрпошта вела у обіг марки «Знаки зодіаку» авторства Євгенії Гапчинської, які неодмінно мають бути у колекціях маленьких філателістів. Найвідоміші ілюстрації дитячих книг художниці це – «Аліса в країні чудес» Льюіса Керрола (видавництво «Фоліо»), «Ліза та її сни» Івана Малковича (видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Невдовзі «Укранімафільм» готує випустити мультик з її персонажами.

 


 

Кость Лавро

 

 

Кость Лавро – відомий книжковий графік, лауреат Шевченківської премії. Його роботи неодноразово входили до виставок дитячої книги у Болоньї, Братиславі, тощо. У своїх колоритних ілюстраціях художник наслідує український авангард 20-х років з елементами народного малярства. Його ілюстрації до книжки «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя здобули численні нагороди та титули. Співпрацює з українськими видавництвами «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Розумна дитина» та популярним французьким дитячим журналом «Pomme d’Api». Персонажі художника мають неповторні національні риси та стиль який легко вирізнити серед інших. Класичні котики та зайчики Костя Лавра стали улюбленими мальованими персонажами багатьох українських дітей.

 

Катерина Штанко

 

 

Вважається однією з найуспішніших українських дитячих графіків. Має безліч нагород та дипломів за свої неповторні, яскраві ілюстрації. А зробила вона їх чимало, адже встигла оформити вже кілька десятків дитячих книг. Душа її пензля лежить до етнічних казок, ще у 80-х роках минулого століття проілюструвала «Фінські народні казки», «Норвежські народні казки». Її малюнки до книги видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» – «Сто казок» можуть викликати лише захват. Незабаром видавництво «Старий лев» випустить нову книжку з ілюстраціями Катерини Штанко «Слон на ім’я Ґудзик» письменниці Лесі Ворониної. У її роботах дуже багато сонця та світла, мабуть саме тому вони вже давно полюбились дітлахам України.

 

Ігор Баранько

 

 

Є провідним українським письменником і графіком визнаним в Україні та за кордоном. Основний напрямок його робіт жанр мальованої історії – український комікс. Його стрімкий стиль більш до вподоби підліткам, адже банд-десіне, манга подобається саме старшим дітям. Ще на початку 90-х художник випускає серію графічних новел, зокрема, «Повернення Мамая», «Святослав та вікінги», «Мамай-змієборець. Кіква». Він показує інший бік української культури, через захоплюючі карколомні пригоди. Відомий спільною роботою з Жаном-П’єром Діоннетом роботою над серією «Exterminateur 17». Ігор Баранько доклав руку і до створення серії про Сімпсонів в американському видавництві «Bongo Comics». Для видавництва «Slave Labor Graphics» художник намалював пригодницькі історії про вікінгів «Pifitos» та «Skaggy the Lost». Нещодавно розпочалися зйомки серіалу «Максим Оса» за твором художника.