Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Семінари, конференції, педради

   

   

   

   

   

Засідання педагогічної ради, лютий 2015 р.

 

  

17 січня 2015 року пройшов семінар для вчителів школи "Розвиток навички читання. Проблема наступності при переході з  початкової до середньої школи". На семінарі виступила Сахно Віра Степанівна - аспірант кафедри теорії і методики викладання філологічних дисциплін у початковій школі Харківського Національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

 

 

 

  

5 січня 2015 року пройшов семінар для вчителів школи "Розвиток навички читання. Проблема наступності при переході з  початкової до середньої школи". На семінарі виступила Сахно Віра Степанівна - аспірант кафедри теорії і методики викладання філологічних дисциплін у початковій школі Харківського Національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

 

   

   

Засідання педагогічної ради, серпень 2014 р.

 

Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення.

 

«Педагогічна  рада школи —постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом», — запи­сано в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від від 27 серпня 2010 р. № 778).  Це ж саме зазначається в ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» .

Одним із напрямків роботи заступника директора з навчально-виховної роботи є участь в плануванні, підготовці, проведенні педагогічних рад, здійснення методичного забезпечення педагогічної ради, створення умов для підвищення авторитету та працездатності ради, залучення педагогів до  активної участі в підготовці і проведенні педагогічних рад.

Розробка тематики педрад передбачає визначення кількості пи­тань на одне засідання, обсяг інформації, тривалості засідання, відпові­дальних за його підготовку.

Тематика засідань педради, як правило, визначається в кінці навчаль­ного року, виходячи з проблеми школи, потреб педколективу, аналізу ста­ну навчально-виховного процесу, бесід з керівниками проблемно-дина­мічних груп, активом учителів, батьківським колективом і учнівськими організаціями.

Позачергове (позапланове) засідання педради може бути присвяче­не підсумкам атестації роботи освітнього закладу. На таких засіданнях обов’язково заслуховується доповідь директора установи чи голови атестаційної комісії (перевіряючого), а також представника відповідного органу освіти.

Позапланове засідання педради — одне з найважчих, оскільки багато чого неможливо запрограмувати, передбачити. Тому тут важливі   об’єктивність в оцінці роботи закладу в цілому та конкретно кожного вчителя і класу з боку перевіряючих; правильна позиція керівництва та адекватна  реакція педколективу на наявні недоліки в роботі.

 

Алгоритм підготовки педагогічної ради

  1. Планування тематики педагогічної ради на рік.
  2. Видача наказу про підготовку до педагогічної ради.
  3. Засідання методичної ради з питання підготовки педради.
  4. Створення ініціативної групи з підготовки засідання педагогічної ради.
  5. Формування творчих груп з підготовки окремих питань роботи пед­ради.
  6. Складання плану підготовки і проведення педагогічної ради.
  7. Складання списку рекомендованої літератури. Вивчення вчителями теоретичних основ питань і проблем, що виносяться на педраду.
  1. Визначення об'єктів вивчення (вчителі, стан викладання навчальних предметів, аспекти діяльності класних керівників, виховання учнів).
  2. Оформлення стенду в методичному кабінеті «Готуємося до педагогічної ради».
  1. Збір, обробка, аналіз та узагальнення необхідної інформації про об'єкти' вивчення.
  2. Створення моніторингу питань, що виносяться на педраду. Вико­ристання результатів внутрішньошкільного контролю.
  3. Робота з учителями та запрошеними, що мають виступити на педаго­гічній раді.
  4. Підготовка методичної виставки, ілюстративного матеріалу.
  5. Розробка проекту рішення.

    

Рішення педради фіксується у спеціальному документі — протоколі, які нумеруються упродовж календарного року.

 

Алгоритм ведення засідання педради:

  • починати засідання в призначений час;
  • доповісти про кількість членів педради, присутніх та відсутніх, причини їх відсутності;
  • затвердити відкритим голосуванням порядок денний;
  • затвердити регламент роботи педради та дотримуватись його;
  • проінформувати про виконання рішень попереднього засідання педради;
  • надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим;
  • запропонувати виступаючим висувати конструктивні ідеї, корисні для всіх, реальні для виконання;
  • стежити за реакцією членів педради, увагою, дисципліною, сприяти їх участі в роботі засідання;
  • у разі потреби під час засідання коригувати виступи діловими репліками, спрямовувати виступаючого, дотримуватись порядку денного;
  • не допускати закритих для обговорення тем, некоректних зауважень, бути толерантним, прислухатись до думки інших; критикувати пот­рібно конструктивно;
  • підвести підсумки після обговорення проблеми; накреслити шляхи ви­рішення питання, що розглядається;
  • зачитати проект рішення педради і після внесення доповнень, змін, уточнень затвердити його відкритим голосуванням;
  • оголосити закінчення роботи педради;
  • надати можливість членам педради виступити з довідками, зауважен­нями щодо ведення засідання педради.

 

Орієнтовний алгоритм  реалізації рішень педради:

  1. Постановка рішення на контроль (занесення його до комп'ютера, жур­налу контролю, книги наказів, картки контролю, інше).
  2. Прийняття адміністративного рішення (видання наказу, проведення нарад, засідань методоб'єднань тощо).
  3. Розробка шляхів реалізації рішення (планування педагогічних заходів щодо його реалізації: складання графіків відкритих уроків; проведен­ня теоретичних семінарів, навчально-методичних тренінгів, вивчен­ня та впровадження кращого досвіду роботи; апробація різних педа­гогічних інновацій; проведення моніторингових досліджень тощо).
  4. Організація проміжних форм контролю (відвідування уроків, факуль­тативів, курсів за вибором, позакласних заходів; проведення дирек­торських контрольних робіт, зрізів навчальних досягнень учнів, вив­чення рівня їх розвитку та вихованості; анкетування, співбесіди з уч­нями, учителями, батьками тощо).
  5. Аналіз стану реалізації рішення.